Даний альбом складається з десяти пісень, кожна з яких по-своєму унікальна. Розповім про кожну окремо.
"Добряк" розповідає про чоловіка, який завжди був добрим до всіх. Цим і користувались "заржавілі" люди, залишаючи "дерева зла" на голові нещасного. Я вважаю, що цю пісню можна віднести у категорію байок, оскільки якраз байкам властива мораль. А "сила" тут така: не потрібно бути стовідсотковим добряком. Світ не змінити тільки одною добротою. Композиція вийшла невеселою, навіть песимістичною. Однак, пізнавши суть пісні, можна зрозуміти, що це її фішка.
Наступна пісня альбому "Руїна" порушує проблему рідної землі, тобто України. Проблема в тому, що українці не мають бажання жити тут, на Батьківщині, через погані умови. Біда тут в тому, що пісні (на момент написання рецензії) 8 років, а вона актуальна й досі. Як і попередник, композиція має сумний характер, ніби "оплакує" неньку-Україну за те, що її діти не люблять її.
Третя, набагато позитивніша пісня "Донт воррі" показує процес розставання молодої пари. Хоч тема і не потребує веселої, жвавої музики, проте вона сама говорить, що життя продовжується, незважаючи на всі життєві обставини.
Не відходячи далеко від любовної теми, "Остання сигарета" зображує тонкощі самого кохання й пристрасті. Цю пісню я віднесу до типу повільних.
П'ята на черзі композиція "Буковель" несе в собі радощі поїздки в Буковель. Такий оптимізм та веселий і танцювальний темп музики якраз те, що я люблю... Слухаючи цю пісню, я забуваю про всі проблеми і поринаю до підніжжя гори, туди, де холодно й сніжно...
Аби заспокоїтись і заснути, потрібно послухати "Чекаю ночі". Повільна й спокійна - ці риси пісні підкреслюють всю магію й загадковість ночі.
А ось "Дівчина з кафешки..." вразила мене буденністю й простотою. Адже не кожна пісня може бути якісною, якщо ти хочеш розповісти про обідню перерву складними літературними фразами... Тому, класна композиція.
Сьома "То є Львів" зачарувала мене старими спогадами самого співака. Це не секрет, що соліст групи - уродженець Львова, тому можна стверджувати, що це є автобіографічна пісня про Львів.
Передостання композиція "Місто" здалась для мене найзагадковішою й найнуднішою серед усіх у цьому альбомі. Заставляє серйозно задуматись.
І остання й найкраща з усіх (для мене) є "Лист до друга". Сподобалась ця пісня через зображення краси у простих, буденних, на перший погляд, речей. Автор композиції сумує за минулим, за зустрічами з друзями, за "походами в ларьок з пожмаканим рубльом". Ця пісня має об'єднувальний характер. Після неї реально сильно хочеться зустрітися зі своїми друзями й весело провести час.
В підсумку скажу, сам альбом дуже якісний, але занадто серйозний. Хоча, не треба завжди бути веселим, інколи треба задумуватись про дуже серйозні речі. Тут і допомагає альбом "Добряк".
