Wakey! Wakey! - Almost Everything I Wish I'd Said The Last Time I Saw You... (2010)

Wakey! Wakey! Що можна сказати про цей колектив? Мандруючи інтернет-простором, зробив висновок, що у нас він є абсолютно невідомим та скоріш користується повагою тільки в деяких меломанських колах. Проте, музика цієї групи несе світлу та позитивну енергетику. Під неї можна рефлексувати, бо вона є ненав'язливою, спокійною та душевною. Саме цими якостями характеризується альбом з цікавою назвою «Almost Everything I Wish I'd Said The Last Time I Saw You...».

Вийшов він в 2010 році і, по суті, не передбачалось великого тріумфу. Його і не сталось, хоча особисто я, коли його прослуховував, отримав масу задоволення. Більше того, лідер гурту, Michael Grubbs грав роль у одному з найулюбленіших для мене серіалів - One Tree Hill. Можливо саме це і зіграло ключову роль у моїй зацікавленості музикою даного колективу. Одразу помітно, що писалася ця робота на хвилі кохання, і саме це почуття стало музою активного творчого поступу учасників гурту. Це відчувається, слухаючи практично всі пісні альбому.

В даному альбомі домінують Indie-Pop та Twee Pop, безумовно з елементами легкого року. Зловив себе на думці, що така музика завжди підлягала критиці за свою примітивність та дитячість (twee походить від слова sweet, що означає «милий» в дитячому розумінні). Насправді, варто відзначити, що така критика не виникала на пустому місці, а навіть має раціональне зерно, по тій причині, що twee-pop-виконавці 80-х років рідко відзначались музикальним професіоналізмом. Але ця тенденція еволюціонувала і вже в 90-х роках такі видатні гурти як Nirvana та Manic Street Preachers визнали, що twee-pop як явище доволі сильно відзначилось на їхній творчості.

Сьогодні можемо спостерігати, що даний напрямок наберає значних обертів, з'являються більше і більше дійсно гідних гуртів, які включають в свій альтернативний сауд елементи поп-музики. Однією з таких груп є і Wakey! Wakey!, які своїм звучанням нагадали мені ще один чудовий бенд - Cocoon.

Музика даного альбому більш тяжіє до альбомно-орієнтованого звучання, а ніж до концертного, рокового, і це в даному випадку аж ніяк не мінус, а навіть позитивний момент, так як є чітке наслідування свого стилю. Саунд мелодійний за рахунок переповненості клавішами та мрійливого закоханого вокалу. Найбільше сподобалась пісня «The Oh Song». Також виділяю «1876 - The Brooklyn Theatre Fire», «Square Peg Round Hole», «Light Outside» та бонус - Take It Like A Man. Впевнений, що ці пісні надовго засіли у моєму плейлісті та розбавляють його легкими, приємними мотивами.

 03 черв, 2020   NoGood
Для того щоб залишити коментар потрібно авторизуватись

© 2012-2024  MusicScore.  Всі права захищені.