Рецензия на альбом Сергій Бабкін - #неубивай (2016)

# невимикай

Сергій Бабкін - #неубивай (2016)
12 березня цього року побачив світ новий альбом музиканта, композитора, театрального актора, учасника легендарного харківського гурту 5’nizza – Сергія Бабкіна. Платівка отримала надзвичайно доречну назву в наш неспокійний час переповнений не тільки громадським насильством, але й індивідуальним, коли окрема взята особистість вбиває в собі всі якості, які роблять її саме людиною.
 
Одразу відчувається, що перед нами робота записана незалежно від лейблів. 18 не схожих один на одного пісень, різних жанрів, сенсів та кольорів. До речі, така масштабність може зіграти злий жарт зі слухачами звиклими до стандартного формату в 10-12 пісень. Перед прослуховуванням зарезервуйте 72 хвилини вільного часу, адже сприймаючи #неубивай фоном, на щось при цьому відволікаючись – беззмістовно! Ви не зрозумієте і половини того, що хотів донести музикант.
 
Продюсером альбому, так як і попереднього лонгплея Бабкіна, став клавішник Океану ЕльзиМілош Єліч. Доречі, він не єдиний зі складу легендарного українського гурту, хто приклав руку до даного релізу. В представлених піснях ми ще чуємо електрогітару Владо Опсеници. Створений альбом за тим же принципом, що і Dolce Vita, того ж таки Океану. Його суть полягає у записі пісень в живу, одразу з усіма інструментами без зведення. Звук при цьому, можливо, трохи втрачає у чіткості, зате є по-вініловому теплим і смачним. До того ж, я дуже люблю і поважаю музику Сергія, через велику кількість живих інструментів. Не став виключенням і #неубивай, через що, сам музикант назвав його “дерев’яним”. Ми чуємо віртуозну гру на таких дерев’яних інструментах, як ось наприклад: гітара, флейта, рояль, контрабаc, кларнет і ще багато чого не зовсім дерев’яного, а трохи металічного, але звучащого не менш привабливо.
 
Приємно, що на відміну від попереднього альбому, серед 18-и представлених на платівці пісень, 6-ть – українською мовою. Вони ні в чому не поступаються російськомовним, навіть навпаки являються надзвичайно колоритними. Взяти б, нехай навіть, наповнену фольклорними мотивами #агов. Дуже мелодійна пісня, яка закохала в себе, буквально, з першого прослуховування. До речі, по стилю, дана композиція агадує творчість ще одного знакового українського колективу – ДахаБраха.
 
Отож, підсумовуючи слід зазначити, що запис доволі капризний, вимагає уваги та емоційної відкритості. Такий склад речей може змусити зніяковіти фанатів, які знайомі з попереднім альбомом артиста. Сергевна – розмірена та монолітна робота, в якій пісні мали поєднану структуру та спільну тематику. #неубивай, натомість, настільки різноплановий та непередбачуваний, що виникає відчуття катання на американських гірках. Для прикладу: справжня сповідь #твоя воля змінюється меланхолічною #блюз вантажівки; потім весела та безтурботна фанкова #чудеса; після джазова #баба є і завершальна, одна із найкращих речей на альбомі, давша йому назву, монументальна та водночас тендітна - #неубивай. Голова просто йде обертом – ніякої цілісності…такі круті повороти на кожному кроці. Чи це погано? Гадаю, що ні, адже саме такого хаосу і добивався музикант, але з іншої сторони це ускладнює сприйняття матеріалу. Тому, щоб сповна насолодитися музикою прийдеться прослуховувати запис багато разів, щоб повністю відчути всі його грані і, так би мовити, пропустити крізь себе…а він того, безсумнівно, вартий. Перед нами робота до країв сповнена щирістю, добротою, романтикою, вражаючою мудрістю, яка покликана пробудити в людині віру в себе і в наступний чудовий день!
 05 окт, 2016   Mr.Fox
Для того чтобы оставить комментарий необходимо авторизоваться

© 2012-2024  MusicScore.  Все права защищены.